На мій погляд, особистість – це щира, цілісна людина, яка живе за покликанням, в гармонії з собою та навколишнім світом. Вона зуміла пізнати свої схильності, розкрити свої таланти, здолати свої недоліки і завдяки цьому бути щасливою. Так, саме щасливою, тому що тільки щаслива та самодостатня людина з повагою ставиться до інших, не дозволяє собі зверхності та презирства.
Особисто для мене щастя – це моя сім”я, родина , а також школа та мої учні. Моя робота – це улюблений спосіб творчості, спілкування, самовираження. Мої учні –це мої однодумці. Кожного ранку я прокидаюсь, посміхаюсь своєму відображенню в дзеркалі, планую приблизний розпорядок свого дня і кажу собі : „Все буде добре”. І в моїх планах знаходиться місце для всіх: родини та учнів. Я часто ловлю себе на думці, що моє життя було б беззмістовним та пустим без школи, уроків, підручників…
Я – особистість. Тому, що займаюсь справою, яка приносить задоволення і є потрібною для всіх. Адже, без вчителя не можна стати ні хорошим лікарем, ні льотчиком, ні військовим.
Якби не було вчителя,
То не було, напевне,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспіра, ні Коперника,
І понині, напевне,
Якби б не було учителя…
Я вважаю, що серед нас - мільйони людей, гідних звання особистості. Нехай ми про них нічого не знаємо. Це люди, які живуть простим тихим життям, займаються улюбленою, нехай не престижною справою, які люблять і поважають близьких. Вони постійно самовдосконалюються, розвиваються, шукають те, що приносить радість.
